Для приготування коктейлів потрібні спеціальні пристосування, які називають барним інвентарем. Кількість інструментів у наборах бармена для приготування коктейлів залежить від поставлених завдань та рівня майстерності людини. Стаття містить короткий опис основних елементів та допоможе новачкам зорієнтуватися при комплектації домашнього бару: що придбати насамперед, а з чим можна почекати до наступної зарплати.
Поділ на обов’язковий і не обов’язковий інвентар умовний, тому що навіть шейкер можна замінити літровою скляною банкою з дірочками в кришці, а готовий коктейль налити в кухоль для чаю. Але між банальним змішуванням спиртовмісних рідин і приготуванням коктейлів є різниця в підході до процесу – для бармена важливо не тільки дотриматися пропорцій і технології рецепту, але й зробити це красиво, перетворивши весь процес на шоу. Без відповідного інструментарію досягти видовищності складно.
Обов’язковий барний інвентар
1. Шейкер (від англійського shake – «трясти») – ємність, призначена для змішування інгредієнтів (часто з різною густиною). Виділяють два види шейкерів:
Класичний (європейський, континентальний або кобблер) – складається з трьох металевих елементів: склянки або колби, кришки (ковпачка) та фільтра у вигляді ситечка, вмонтованого у кришку.
Перевага конструкції у простоті використання, але є й низка недоліків. Перший — під впливом льоду метал швидко охолоджується, в результаті знімні частини «прихоплюються» один з одним і роз’єднати їх у потрібний момент буває непросто. Другий — у класичному шейкері лід тане швидше, оскільки компоненти наливають поверх льоду, через це при тривалому струшуванні коктейль може вийти рідким.
Класичний шейкер простіше у використанні, але іноді замерзає.
Бостонський (американський) шейкер — вибір професіоналів, що складається з двох металевих або скляних склянок для змішування, які накладаються один на одного. За певної вправності готувати коктейлі бостонським шейкером виходить швидше, ніж класичним. Друга перевага – поява води в коктейлі через танення льоду практично виключено, оскільки перед струшуванням інгредієнти перебувають у склянці без льоду.
Недолік – бостонський шейкер можна використовувати лише з додатковими інструментами: стрейнером (ситечком) та барною ложкою. Також потрібна хоча б невелика попередня підготовка.
бостонський шейкер фото
Традиційне виконання бостонського шейкера: нижній металевий та верхній скляний склянки
Якщо плануєте готувати всього кілька коктейлів на тиждень, то для домашнього бару краще придбати класичний шейкер, який простіше у використанні і виглядає ефектніше. Бостонський найбільше підходить професіоналам.
2. Склянки та келихи. У функціональному плані це два різні види барного інвентарю.
Барні (змішувальні) склянки потрібні для змішування інгредієнтів, які добре поєднуються один з одним, тобто мають майже однакову густину, тому шейкер не потрібний. Друге призначення – охолодження готового коктейлю.
Барні склянки відрізняються між собою матеріалом (металеві, скляні або пластмасові), об’ємом (від 350 до 800 мл), формою та огранюванням. Остання характеристика впливає лише зовнішній вигляд.
Після змішування у склянці коктейль переливають у келих для подачі та прикрашають
Келихи використовуються для подачі коктейлів. У професійному середовищі для кожної групи коктейлів призначений свій келих унікальної форми та обсягу. У домашніх умовах зазвичай обходяться декількома «ходовими» видами: чаркою, роксом, хайболлом і коктейльною чаркою (келихом для мартіні).
види барних келихів для подачі коктейлів
Основні келихи для подачі
3. Мірний стаканчик (мірник чи джиггер). У класичному американському виконанні є ємністю конусоподібної форми з нержавіючої сталі об’ємом 40 мл з насічками всередині. Дозволяє додавати інгредієнти, дотримуючись пропорцій рецепту з точністю до мілілітра.
Більшість сучасних барменів відмовилися від класичного джиггера, віддаючи перевагу альтернативі з двома конусоподібними ємностями різних обсягів (зазвичай одна більше іншої в два рази), які з’єднані між собою денцями. Більш об’ємна частина мірного стаканчика називається «джіггер», а менш містка — «поні».
Мірні стаканчики відрізняються між собою формою та об’ємом, найпопулярніші варіанти: 40 x 20 мл, 50 x 25 мл та 30 x 60 мл. Бажано, щоб усередині були насічки з певним кроком (5 або 10 мл), що показують об’єм рідини.
З досвідом окомір бармена стає точнішим і необхідність у джиггері відпадає. Щоправда, власники деяких закладів змушують навіть професіоналів використовувати мірні стаканчики, щоб клієнти бачили, що їм наливають у коктейль правильну кількість спиртного та не дурять.
4. Барна ложка. Потрібна для перемішування інгредієнтів у змішувальній склянці, але найчастіше виконує кілька доповнень.
